Ніщо не дарує стільки натхнення як літо. І море прекрасне завжди... Але як чудово розуміти, що твоє улюблене місце відпочинку було колись улюбленим для М. Цветаевої. Саме в Коктебелі писалися найкращі вірші... і лише зараз я розумію чому.
І можливо саме тут Цветаєва писала свої строки:
Слаб голос мой, но воля не слабеет,
Мне даже легче стало без любви
Высоко небо, горный ветер веет.
И непорочны помыслы мои.
Ушла к другим бессоница-сиделка
Я не томлюсь над серою золой,
И башенных часов кривая стрелка
Смертельной мне кажется стрелой.
Как прошлое над сердцем власть теряет!
Освобожденье близко. Всё прощу,
Следя, как луч взбегает и сбегает
По влажному весеннему плющу.
